рідненько

Рідно

нар.

1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно.

2) Искренно, сильно (любить). ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рідненько — РІДНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до рі́дно. – Я люблю тебе рідненько!.. (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. рідненько — рідне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. рідненько — РІДНЕ́НЬКО, присл. Пестл. до рі́дно. — Я люблю тебе рідненька!.. (Вовчок, І, 1955, 156). Словник української мови в 11 томах
  4. рідненько — присл. Пестл. до рідно. Великий тлумачний словник сучасної мови