різвенько

Різво

нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me