1. Словник української мови Грінченка

різня

Різня, -ні

ж.

1) Бойня. Н. Вол. у.

2) Убой. Грин. III. 283. Волів женуть на різню. Остер. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Різня — Рі́зня іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. різня — див. бій; бійка Словник синонімів Вусика
  3. різня — [р'із(')н’а] -з(‘)н'і, ор. -знейу Орфоепічний словник української мови
  4. різня — -і, ж. 1》 розм., рідко. Дія за знач. різати 2) і різатися 2). 2》 Масове знищення, вбивство людей. || Рукопашний бій із застосуванням холодної зброї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. різня — РІЗНЯ́, і́, ж. 1. розм., рідко. Дія за знач. рі́зати 2 і рі́затися 2. 2. Масове знищення, вбивство людей. Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (І. Словник української мови у 20 томах
  6. різня — БІ́ЙНЯ (масове вбивство людей), БО́ЙНЯ рідше, РІЗНЯ́ підсил., РІЗАНИ́НА підсил. Палії війни провокують нову бійню (Н. Рибак); Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (І. Словник синонімів української мови
  7. різня — Різня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. різня — РІЗНЯ́, і́, ж. 1. розм., рідко. Дія за знач. рі́зати 2 і рі́затися 2. 2. Масове знищення, вбивство людей. Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (Фр. Словник української мови в 11 томах