сагайдачок

Сагайдак, -ка

м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. ум. сагайдачо́к.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сагайдачок — сагайдачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сагайдачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сагайдак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сагайдачок — САГАЙДАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до сагайда́к. Дружина вкладала флейту до сагайдачка (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. сагайдачок — САГАЙДАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до сагайда́к. Дружина вкладала флейту до сагайдачка (Досв., Вибр., 1959, 416). Словник української мови в 11 томах