садовитися

Садови́тися, -влю́ся, -ви́шся

гл. Садиться, усаживаться. Дівчина родиться, а козак на коня садовиться. Ном. № 8734. Просять садовиться. Сим. 209. Милости просимо! садовіться. МВ. (О. 1862. І. 94).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садовитися — -довлюся, -довишся; мн. садовляться; недок., розм. Те саме, що сідати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. садовитися — САДОВИ́ТИСЯ, довлю́ся, до́вишся; мн. садо́вляться; недок., розм. Те саме, що сіда́ти 1. Ідуть якісь люди..; зблизились до мене й на добридень дали. — Добридень! — кажу й собі. Словник української мови в 11 томах
  3. садовитися — САДОВИ́ТИСЯ, довлю́ся, до́вишся; мн. садо́вляться; недок., розм. Те саме, що сіда́ти 1. Ідуть якісь люди..; зблизились до мене й на добридень дали. – Добридень! – кажу й собі. Словник української мови у 20 томах
  4. садовитися — садови́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  5. садовитися — СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯ розм., УСІДА́ТИ (ВСІДА́ТИ) діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯ рідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ (ВСА́ДЖУВАТИСЯ), УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови