саксаган

Саксаган, -ну

м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саксаган — див. кінець Словник синонімів Вусика
  2. саксаган — -у, ч., діал. Кінець, смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови