1. Словник української мови Грінченка

сапочка

Сапа, -пи

ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Левиц. І. 24. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Шух. I. 164. ум. сапка, сапочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапочка — са́почка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сапочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапочка — СА́ПОЧКА, и, ж. Зменш. до са́па́. Зробив я йому сапочку (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  4. сапочка — СА́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до са́па́. Зробив я йому сапочку (Мур., Бук. повість, 1959, 8). Словник української мови в 11 томах