1. Словник української мови Грінченка

сапувати

Сапувати, -пую, -єш

гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапувати — сапува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сапувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Те саме, що сапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапувати — САПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод. Те саме, що сапа́ти. Оце настане ранок – треба йти в поле, просо полоти, огороди сапувати (Панас Мирний); – Тітко, що воно за крик? – турботно прислухалась Оксана, кинувши сапувати (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. сапувати — САПА́ТИ (знищувати бур'ян і підпушувати ґрунт сапою), САПУВА́ТИ, ПРОСА́ПУВАТИ, ШАРУВА́ТИ, ПРОШАРО́ВУВАТИ (між рядками посіву); ЦЮ́КАТИ розм. (перев. не на повну силу); ПІДСА́ПУВАТИ (зрубувати бур'ян навколо рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  5. сапувати — САПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Те саме, що сапа́ти. Оце настане ранок — треба йти в поле, просо полоти, огороди сапувати (Мирний, І, 1954, 301); — Тітко, що воно за крик? — турботно прислухалась Оксана, кинувши сапувати (Вас., II, 1959, 364). Словник української мови в 11 томах