сваволець

Значення в інших словниках

1. сваволець — сваво́лець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. сваволець — Самоволець, свавільник самоправець, беззаконник, самодур, жм. бурбон Словник синонімів Караванського
3. сваволець — див. непокірний Словник синонімів Вусика
4. сваволець — -льця, ч., рідко. Те саме, що свавільник. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сваволець — СВАВО́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Те саме, що сваві́льник. – Треба припинити вражих синів, – гукав голова до писаря, – дуріють, мов несамовиті .. А вже той Денис, то такий сваволець, що й на світі нема такого (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
6. сваволець — СВАВІ́ЛЬНИК (той, хто проявляє свавілля), СВАВО́ЛЕЦЬ, САМОВО́ЛЕЦЬ, САМОПРА́ВЕЦЬ, САМОДУ́Р, БЕЗЗАКО́ННИК. Словник синонімів української мови
7. сваволець — СВАВО́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Те саме, що сваві́льник. — Треба припинити вражих синів,— гукав голова до писаря,— дуріють, мов несамовиті.. А вже той Денис, то такий сваволець, що й на світі нема такого (Н.-Лев., VI, 1966, 359). Словник української мови в 11 томах