1. Словник української мови Грінченка

свайба

Свайба, свальба, -би

ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свайба — сва́йба іменник жіночого роду весілля діал. Орфографічний словник української мови
  2. свайба — див. весілля Словник синонімів Вусика
  3. свайба — -и, ж., діал. Весілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свайба — СВА́ЙБА, и, ж., діал. Весілля. Уляні снилось: стежка невидима Звела гостей на свайбу з півсела (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  5. свайба — ВЕСІ́ЛЛЯ (обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди за звичаєм), СВА́ЙБА діал. Як же бучно, як же втішно Всім гулялось на весіллі! (Леся Українка); "Це на якусь веселу свайбу йдемо", — подумав Тимко (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови
  6. свайба — СВА́ЙБА, и, ж., діал. Весілля. Уляні снилось: стежка невидима Звела гостей на свайбу з півсела (Мал., Звенигора, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах