свара
Свара, -ри
ж. Несогласіе, ссора.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свара — сва́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- свара — див. сварка Словник синонімів Вусика
- свара — див. свари. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свара — СВА́РА див. сва́ри. Словник української мови у 20 томах
- свара — БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Словник синонімів української мови
- свара — СВА́РА див. сва́ри. Словник української мови в 11 томах