сварливе
Сварливе
нар. Ссорясь, сердито. Налетять горобці та й, сварливе цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. МВ. (О. 1862. І. 96).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сварливе — присл., діал. Сварливо. Великий тлумачний словник сучасної мови