1. Словник української мови Грінченка

свитинка

Свитина, -ни

ж. = свита. Гол. Од. 44. Шапка чорна, шапка чорна, а свитина біла. Мет. 38. ум. свитинка, свитиночка. У латаній свитиночці, на плечах торбина, в руці ціпок.... Шевч. 79.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свитинка — свити́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. свитинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до свитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свитинка — СВИТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до свити́на. Поїхала ж наша Мелася хоч і в свитинці, та у колясці, мов панночка... (Г. Квітка-Основ'яненко); Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса – кличе Василька одягатись (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. свитинка — СВИТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до свити́на. Поїхала ж наша Мелася хоч і в свитинці, та у колясці, мов панночка… (Кв.-Осн., II, 1956, 370); Мати стягла з жердки свитинку, червоного пояса — кличе Василька одягатись (Вас., І, 1959, 208). Словник української мови в 11 томах