своїти

Своїти, свою, -їш

гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своїти — свою, своїш, недок., перех., діал. Привласнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. своїти — СВОЇ́ТИ, свою́, ї́ш, недок., кого, що, діал. Присвоювати. – Негоже тобі наше добро совїти, – казала йому в очі тітка Марина (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах