1. Словник української мови Грінченка

свіжити

Свіжити, -жу, -жи́ш

гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіжити — свіжи́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. свіжити — -ить, недок., рідко. Те саме, що освіжати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свіжити — СВІЖИ́ТИ, и́ть, недок., рідко. Те саме, що освіжа́ти. Холодне повітря свіжило, весною пахло навкруги (Іван Ле); Господарка .. лагодила на столі квіти, що скрашали накритий до бенкету стіл і свіжили темні шпалери кімнати (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. свіжити — СВІЖИ́ТИ, и́ть, недок., рідко. Те саме, що освіжа́ти. Холодне повітря свіжило, весною пахло навкруги (Ле, Мої листи, 1945, 87); Господарка.. лагодила на столі квіти, що скрашали накритий до бенкету стіл і свіжили темні шпалери кімнати (Досв., Вибр., 1959, 254). Словник української мови в 11 томах