1. Словник української мови Грінченка

свість

Свість, -сти

ж. Свояченица. Мил. 157. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485. ум. свістонька, све́щенька. Ой глянь, зятеньку, на мене, меншая свістонька од тебе. Мет. 198. Скаче светонька, скаче, чогось вона хоче: стрібного золотого од зятя молодого. Грин. III. 545.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свість — свість іменник жіночого роду, істота своячка діал. Орфографічний словник української мови
  2. свість — -і, ж., діал. Своячка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свість — СВІСТЬ, і, ж., діал. Своячка. Прийшов [Хома] до свісті і, не заходячи у хату, .. пішов на тік (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. свість — СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені. Словник синонімів української мови
  5. свість — Свість, -сти, -сті, -стю; сві́сті, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свість — СВІСТЬ, і, ж., діал. Своячка. Прийшов [Хома] до свісті і, не заходячи у хату,.. пішов на тік (Кв.-Осн., II, 1956, 236). Словник української мови в 11 томах