світлушка
Світлуха, -хи
ж.
1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9.
2) мн. світлухи. раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me