селяночка

Селянка, -ки

ж. Поселянка, крестьянка. ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. селяночка — селя́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. селяночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до селянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. селяночка — СЕЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до селя́нка. Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Ти до мене, сироти, як сестра, пригорнулась (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. селяночка — СЕЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до селя́нка. Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! Ти до мене, сироти, як сестра, пригорнулась (П. Куліш, Вибр., 1969, 368). Словник української мови в 11 томах