сембреля

Сембреля, сембриля, -лі

ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вх. Зн. 62. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Шух. I. 190. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить. Федьк. III. 113.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сембреля — СЕМБРЕ́ЛЯ, СЕМБРИ́ЛЯ, і, ж. Плата слугам, найнятим робітникам натурою. Хвалиться неситий, що і сембрелю не виплатить (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах