сердувати

Се́рдувати, -дую, -єш

гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердувати — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  2. сердувати — СЕ́РДУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, фольк. Сердитися. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах