сертук

Сертук, -ка

м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку. ЗОЮР. І. 69.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сертук — серту́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сертук — -а, ч., розм. Те саме, що сюртук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сертук — СЕРТУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що сюрту́к. Попенко – у червонуватому сертуці, у рябій жилетці (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. сертук — СЕРТУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що сюрту́к. Попенко — у червонуватому сертуці, у рябій жилетці (Мирний, I, 1954, 339). Словник української мови в 11 томах