сизик

Си́зик, -ка

м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сизик — -а, ч., діал. Джміль із зеленкувато-сизим пушком на верхньому щитку. Великий тлумачний словник сучасної мови