1. Словник української мови Грінченка

сирівець

Сирівець, -вцю и -вця

м.

1) Хлѣбный квасъ. Чуб. VII. 446. І кубками пили сливянку, мед, пиво, бражку, сирівець. Котл.

2) = сириця.

3) мн. сирівці. То-же, что и постоли, но изъ сыромятной кожи съ шерстью. Шух. І. 120.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирівець — сиріве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сирівець — -вцю, ч. 1》 Напій, вигот. із залитих кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас. 2》 діал. Сировина. 3》 діал. Сириця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сирівець — СИРІВЕ́ЦЬ, вцю́, ч. 1. Напій, пригот. із залитих кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас. Дидона рано ісхопалась, Пила з похмілля сирівець (І. Словник української мови у 20 томах
  4. сирівець — КВАС (кислуватий напій, який готують з житнього хліба або борошна із солодом, а також із фруктів, ягід, меду); СИРІВЕ́ЦЬ (хлібний). Карпо вніс з погреба жбан доброго квасу на меду, розливає в полив'яні кухлики (В. Кучер); З жита й наїдку більше. Словник синонімів української мови
  5. сирівець — Сиріве́ць, -вцю́, -вце́ві, -вце́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сирівець — СИРІВЕ́ЦЬ, вцю́, ч. 1. Напій, пригот. із залитих кип’ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас. Дидона рано ісхопалась, Пила з похмілля сирівець (Котл. Словник української мови в 11 томах