1. Словник української мови Грінченка

сичик

Сичик, -ка

м.

1) ум. отъ сич.

2) Комочекъ размельченнаго и поджареннаго для выжиманія масла коноплянаго сѣмени, — лакомство сельскихъ дѣтей. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сичик — си́чик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сичик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до сич. 2》 заст. Дитячі ласощі – подрібнене і підсмажене конопляне сім'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сичик — СИ́ЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до сич. Собор послався тінню по землі, Під ним коти снують немов примари, І круглоокий сичик на шпилі їм посилає безнадійні чари (М. Рильський). 2. заст. Дитячі ласощі – подрібнене і підсмажене конопляне сім'я. Словник української мови у 20 томах
  4. сичик — СИ́ЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до сич. Собор послався тінню по землі, Під ним коти снують немов примари, І круглоокий сичик на шпилі їм посилає безнадійні чари (Рильський, І, 1960, 193). 2. заст. Дитячі ласощі — подрібнене і підсмажене конопляне сім’я. Словник української мови в 11 томах