1. Словник української мови Грінченка

скатерка

Скатерка, -ки

ж. Скатертка. Н. Вол. у. Накрила сина скатеркою. Чуб. V. 715. ум. скатертонька. Чуб. V. 1067.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скатерка — ска́терка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ска́терки Орфографічний словник української мови
  2. скатерка — Обрус, настільник, д. стільник; скатерть, скатертина, скатірка. Словник синонімів Караванського
  3. скатерка — -и, ж. Вигот. із тканини особливого ґатунку або в'язаний виріб, яким покривають стіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скатерка — див. скатерть Словник чужослів Павло Штепа
  5. скатерка — СКА́ТЕРКА, и, ж. Вигот. із тканини особливого ґатунку або в'язаний виріб, яким покривають стіл. Невістка заслала стіл білою скатеркою, поклала на столі хліб та сіль (І. Словник української мови у 20 томах
  6. скатерка — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
  7. скатерка — Ска́терка, -ки, -рці; -терки́, -ро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скатерка — СКА́ТЕРКА, и, ж. Вигот. із тканини особливого гатунку або в’язаний виріб, яким покривають стіл. Невістка заслала стіл білою скатеркою, поклала на столі хліб та сіль (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах