сквирк

Сквирк, -ку

м. Плачъ, хныканье.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сквирк — сквирк іменник чоловічого роду плач; скімлення діал. Орфографічний словник української мови
  2. сквирк — -у, ч., діал. Плач; скімлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сквирк — СКВИРК, у, ч., діал. Плач; скімлення. Словник української мови у 20 томах
  4. сквирк — ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ (РЕ́ВИ) розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. — Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лихо не виплачеш (Р. Словник синонімів української мови
  5. сквирк — СКВИРК, у, ч., діал. Плач; скімлення. Словник української мови в 11 томах