скидя

Скидя

нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скидя — присл., діал. Кидаючи, кидком. Великий тлумачний словник сучасної мови