1. Словник української мови Грінченка

скипіти

Скипіти, -плю́, -пиш

гл.

1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95.

2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скипіти — скипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скипіти — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. скипіти — див. скипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скипіти — СКИПІ́ТИ див. скипа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. скипіти — Плю, -иш, док. Непомітно піти звідкись, зникнути. Словник сучасного українського сленгу
  6. скипіти — кипи́ть (закипа́є) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла) душа́; скипі́ло (обкипі́ло) се́рце у кого, чия (чиє), від чого. 1. Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. — Душа в мене кипить од безчесної гадки!... Фразеологічний словник української мови
  7. скипіти — СКИПІ́ТИ див. скипа́ти. Словник української мови в 11 томах