сковзький

Сковзьки́й, -а́, -е́

Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сковзький — Ско́взьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)