скозуватися
Скозуватися, -зуюся, -єшся
гл. Спорить, препираться. Грин. II. 210; ІІІ. 486. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками. Грин. ІІ. 171.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скозуватися — скозува́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- скозуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скозуватися — СКОЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Сперечатися. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками (Сл. Б. Грінченка); Староста й каже: – Годі вже нам скозуватись (з казки). Словник української мови у 20 томах
- скозуватися — СКОЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Сперечатися. Почав скозуваться, а далі й биться з парубками (Сл. Гр.); Староста й каже: — Годі вже нам ско-зуватись (Укр.. казки, легенди.., 1957, 396). Словник української мови в 11 томах