сколоти
Сколо́ти
см. сколювати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сколоти — сколо́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- сколоти — I скол`отидив. сколювати. II ск`олоти-ів, мн. Самоназва всіх або однієї з груп причорноморських скіфів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сколоти — ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. Фразеологічний словник української мови
- сколоти — Сколо́ти, сколю́, ско́леш, -лють; сколо́в, -ло́ла; ско́лений і ско́лотий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сколоти — СКОЛО́ТИ див. ско́лювати. Словник української мови в 11 томах