скорбити
Скорбити, -блю́, -би́ш
гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорбити — див. журитися Словник синонімів Вусика