скорбити

Скорбити, -блю́, -би́ш

гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорбити — див. журитися Словник синонімів Вусика