скорняти

Скорняти, -няю, -єш

гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41.

2) Согнать. Вх. Зн. 64.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорняти — скорня́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. скорняти — -яю, -яєш, док., перех., діал. Розбудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорняти — СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. скорняти — СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах