1. Словник української мови Грінченка

скорчитися

Ско́рчитися, -чуся, -чишся

гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорчитися — ско́рчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скорчитися — див. скорчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скорчитися — СКО́РЧИТИСЯ див. ско́рчуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. скорчитися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови
  5. скорчитися — СКО́РЧИТИСЯ див. ско́рчуватися. Словник української мови в 11 томах