скосогір
Скосогір, -гору
м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скосогір — скосогі́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- скосогір — -гору, ч., діал. Косогір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скосогір — див. пригірок, спуск, холм Словник чужослів Павло Штепа
- скосогір — СКОСОГІ́Р, го́ру, ч., діал. Косогір. Він зійшов із скосогору і наблизився до греблі (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- скосогір — СКОСОГІ́Р, го́ру, ч., діал. Косогір. Він зійшов із скосогору і наблизився до греблі (Гр., І, 1963, 416). Словник української мови в 11 томах