скосогір

Скосогір, -гору

м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скосогір — скосогі́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. скосогір — -гору, ч., діал. Косогір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скосогір — див. пригірок, спуск, холм Словник чужослів Павло Штепа
  4. скосогір — СКОСОГІ́Р, го́ру, ч., діал. Косогір. Він зійшов із скосогору і наблизився до греблі (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  5. скосогір — СКОСОГІ́Р, го́ру, ч., діал. Косогір. Він зійшов із скосогору і наблизився до греблі (Гр., І, 1963, 416). Словник української мови в 11 томах