1. Словник української мови Грінченка

скота

Ско́та, -ти

ж. Логово, нора звѣриная, берлога, яма. Мнж. 4, 192. Лисича скота. Грин. II. 342. Я (вовк) скоту вирию в кущах. Алв. 67. Гадюки під Чесного Хреста умісто збіраються у свої скоти. Грин. І. 4.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скота — -и, ж., діал. Нора, лігво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скота — СКО́ТА, и, ж., діал. Нора, лігво. Гадюки .. збираються у свої скоти (Сл. Б. Грінченка); * Образно. – Сидять [Самусь, Іскра та Абазин] у своїй скоті на Чортомлинку та з нудьги ханьки мнуть (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
  3. скота — СКО́ТА, и, ж., діал. Нора, лігво. Гадюки.. збираються у свої скоти (Сл. Гр.); *Образно. — Сидять [Самусь, Іскра та Абазин] у своїй скоті на Чортомлинку та з нудьги ханьки мнуть (Морд., І, 1958, 104). Словник української мови в 11 томах