1. Словник української мови Грінченка

скупувати

Скупувати, -пую, -єш

гл. Скупиться. К. МБ. XII. 277. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. н. п. Хто скупує, той двічи купує. посл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупувати — скупува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скупувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що скупитися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупувати — СКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що скупи́тися¹. Хто скупує, той двічі купує (Сл. Б. Грінченка); Не скупую я ніколи для гостей (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. скупувати — СКУПИ́ТИСЯ на що, без додатка і з інфін. (неохоче витрачати що-небудь, уникати витрат), СКУПУВА́ТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ над чим і без додатка, підсил., ТРЕМТІ́ТИ над чим, підсил., ДРИЖА́ТИ підсил., ТРЯСТИ́СЯ над чим, підсил. розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. скупувати — СКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Те саме, що скупи́тися¹ Хто окупує, той двічі купує (Сл. Гр.); Не скупую я ніколи для гостей (Рильський, І, 1960, 256). Словник української мови в 11 томах