1. Словник української мови Грінченка

скіпати

Скіпати, -паю, -єш

гл.

1) Колоть, раскалывать, щипать (лучину).

2) Раздроблять въ щепки. (Гарматами) скіпає в скіпки наш Байда гаспидські ґалери. К. Бай. 90.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіпати — Скі́пати: — трощити [23] Словник з творів Івана Франка
  2. скіпати — скіпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. скіпати — -аю, -аєш, недок., перех. Відколювати скіпки від чого-небудь; дробити на скіпки що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скіпати — СКІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що. Відколювати скіпки від чого-небудь; дробити на скіпки що-небудь. Вотяк худий, суворий, навколюшках стоїть, ще скіпки скіпає з дровини (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  5. скіпати — Скіпа́ти, -па́ю, -па́єш (скалку) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скіпати — СКІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Відколювати скіпки від чого-небудь; дробити на скіпки що-небудь. Вотяк худий, суворий, навколюшках стоїть, ще скіпки скіпає з дровини (Тесл., З книги життя, 1918, 131). Словник української мови в 11 томах