служниченька

Служниця, -ці

ж. = служебка. ум. служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. н. п. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me