смутненько

Смутно

нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутненько — смутне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. смутненько — Присл. до смутненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смутненько — СМУТНЕ́НЬКО. Присл. до смутне́нький. – Як то тепереньки нам буде! – смутненько каже молодичка. Зітхнула і задумалась (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. смутненько — СМУТНЕ́НЬКО. Присл. до смутне́нький. — Як то тепереньки нам буде! — смутненько каже молодичка. Зітхнула і задумалась (Вовчок, І, 1955, 125). Словник української мови в 11 томах