1. Словник української мови Грінченка

смутніти

Смутні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла. МВ. ІІ. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутніти — смутні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смутніти — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. смутніти — -ію, -ієш, недок. Ставати смутним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смутніти — СМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати смутним. Батько усе ходив по дорогах і вертався сивіший та похмурніший; мати усе смутніла і слабішала (Марко Вовчок); У сутіні хмарної ночі Щораз блідий місяць зника; Смутніють щораз твої очі, Вродлива дівчино морська (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. смутніти — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. смутніти — СМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати смутним. Батько усе ходив по дорогах і вертався сивіший та похмурніший; мати усе смутніла і слабішала (Вовчок, І, 1955, 242); У сутіні хмарної ночі Щораз блідий місяць зника; Смутніють щораз твої очі, Вродлива дівчино морська (Л. Укр., IV, 1954, 97). Словник української мови в 11 томах