смутувати

Смутува́ти, -ту́ю, -єш

гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутувати — смутува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. смутувати — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. смутувати — див. смуткувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смутувати — СМУТУВА́ТИ див. смуткува́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. смутувати — СМУТУВА́ТИ див. смуткува́ти. Словник української мови в 11 томах