1. Словник української мови Грінченка

смітниця

Смітниця, -ці

ж.

1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137.

2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смітниця — смі́тни́ця іменник жіночого роду смітник діал. Орфографічний словник української мови
  2. смітниця — -і, ж., діал. Смітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смітниця — СМІ́ТНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. смітниця — СМІ́ТНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Смітник. Словник української мови в 11 томах