1. Словник української мови Грінченка

сновига

Сновига, -ги, сновиґа, -ґи

об.

1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756.

2) насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сновига — снови́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сновига — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. сновига — -и, ч. і ж. Той, хто вештається, потикається туди-сюди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сновига — Снови́га і снови́ґа, -г[ґ]и, -зі; -ви́г[ґ]и, -ви́г[ґ] Правописний словник Голоскевича (1929 р.)