снувавник
Снувавник, -ка
м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. І. 150.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снувавник — -а, ч., текст., зах. Дощечка з двома отворами для ниток основи. Великий тлумачний словник сучасної мови