сніжечек

Сніг, -гу

м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me