сокілок

Сокіл, -кола

м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Чуб. V. 206. Употребляется какъ ласкательное слово. ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок. Мил. 157. Чуб. V. 1195, 23, 70. Ном. № 801. Грин. III. 498.