соловеєчко
Соловеєчко, -ка
м. ум. отъ соловей.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соловеєчко — солове́єчко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- соловеєчко — -а, с. Зменш.-пестл. до соловейко 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- соловеєчко — СОЛОВЕ́ЄЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до солове́йко 1. В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Л. Боровиковський); – Ти ж мій голубчику!.. Ти ж мій соловеєчку, синочку мій коханий, дорогий... – стиха приказує вона (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- соловеєчко — СОЛОВЕ́ЄЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до солове́йко 1. В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Бор., Тв., 1957, 59); — Ти ж мій голубчику!.. Ти ж мій соловеєчку, синочку мій коханий, дорогий… — стиха приказує вона (Вас., І, 1959, 323). Словник української мови в 11 томах