сонок

Соно́к, -нка́

м. ум. отъ сон.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонок — СОНО́К, нка́, ч. Зменш.-пестл. до сон². Поза річку ходив коток, у приполі носив сонок (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах