1. Словник української мови Грінченка

соняшний

Соняшний, -а, -е

Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Левиц. І. 426. Соняшний світ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соняшний — (день) ясний, погожий, безхмарний; (усміх) П. щасливий, радісний; (- мистецтво) світлий, оптимістичний; (колір) густожовтий, густозолотйй, яскравожовтий; р. сонцевий, сов. сонячний. Словник синонімів Караванського
  2. соняшний — Соняшний і рідше сояшний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)